Італійській музикант, композитор і віртуозний виконавець Ніколо Паганіні (1782-1840) був надзвичайно обдарованим. Свою кар’єру він розпочав у п’ять років з гри на батьківській мандоліні і через пару років перейшов на скрипку. Його талант розкрився миттєво і почав приваблювати не лише шанувальників, а і стипендії на навчання у найкращих вчителів.
Численні виступи і шалена слава створили надзвичайне навантаження на юного музиканта. Паганіні переживає нервовий зрив, починає пиячити, грати в азартні ігри, зав’язувати любовні інтриги. Життя та творчість Паганіні обростає чутками та легендами. Згідно одної з них, молодий Паганіні втратив за картярські борги свою скрипку майстра Аматі. Але невдовзі він отримав натомість скрипку Джузеппе Гварнері від заможнього французського торговця і скрипаля-аматора, який був настільки вражений талантом Паганіні, що передав йому інструмент безкоштовно у довготривале використання. Цей інструмент увійшов в історію під назвою «Кенон» ( II Cannone Guarnerius) і зараз зберігається в Палаці Дорія Турсі в Генуї.
Майстерність Паганіні як виконавця була неперевершеною. Експерти вважають, що він міг грати із швидкістю 12 нот на секунду. Його почали називати скрипалем диявола і розказувати про нього різні злобні плітки. Цьому сприяла і незвичайна зовнішність маестро. Завдяки своїм унікально довгим пальцям, Паганіні брав рукою одразу три октави і віртуозно володів не лише скрипкою, а й гитарою і віолою. Він був одним з перших хто почав грати на публіці без нот, по пам’яті. Паганіні популяризував струнну техніку спіккато (spiccato), коли скрипковий лук легко підстрибує на струнах, а також піццікато (pizzicato) - коли струни щиплють пальцями лівої руки.
Паганіні грав королям, герцогам і папі римському, близько товаришував з Джоаккіно Россіні і Гектором Берліозом. Власні композиції Паганіні писав виключно для своїх сольних виступів. Його твори відрізняла технічна креативність, а виступи - висока тональна якість. Композиторська діяльність Паганіні глибоко вплинула на розвиток скрипкової техніки і служила надтхненням для цілої плєяди композиторів включаючи Франца Ліста, Роберта Шумана, Йоганнеса Брамса, Сергія Рахманінова і Ендрю Ллойда Веббера.
Найвідомішими зразками творчості Паганіні-композитора стали 24 капріса написані 18-річним Ніколо між 1805-м і 1809-м роками в часи його перебування при дворі Елізи Бонапарт Басіокі. Пропонуємо насолодитися капрісом #24 у виконанні відомого скрипаля Максима Венгерова. Цей твір вважається найскладнішим для сольного виконання. В ньому використані високо технічні прийоми паралельних октав, швидкі переходи і піццікато лівої руки.
Вам було цікаво? Підтримайте наш проект у соціальних мережах! Підписуйтесь на нашу сторінку у фейсбуці, поширюйте контент, запрошуйте друзів приєднатися до нашої спільноти. Разом створимо українське культурне середовище!
Commentaires