Любов і Гойдалка
- Мистецтво. Культура. Подорожі.
- 25 січ. 2021 р.
- Читати 2 хв
Знакова картина видатного французського художника Жан-Оноре Фрагонара «Гойдалка» (1767) стала символом епохи рококо. Посеред густої зелені старовинного парку, в оточенні двох галантних чоловіків, чарівною трояндою злітає на гойдалці у повітря приваблива аристократична жіночка в ніжно-рожевій сукні прикрашеної мереживом та квітами. Її точена ніжка здіймається вверх втрачаючи елегантний черевичок та відкриваючи молодому шанувальнику хвилюючий видовид інтимних частин тіла. Інший чоловік, на вигляд старший роками, заховавшись в тіні дерев керує рухами гойдалки тримаючись за мотузки-поводи.
Надзвичайну романтичність відверто-еротичному сюжету картини додає казкове середовище парку, в якому кущі рожевих троянд підкреслюють зхвильований рум‘янець на обличчях фліртуючих коханців, а статуї купідону та путті стежать за розвитком любовної забави. Особливої пікантності цій картині додає той факт, що у 18-му столітті европейський жіночий костюм не включав нижню білизну. Під сукнями жінки носили лише довгі сорочки і панчохи. Гойдалка стала популярною розвагою аристократії саме завдяки своїм грайливим властивостям створювати несподівані проблиски інтимності посеред публічних веселощів.
Сюжет картини був замовлений придворним французським вельможею, бароном де Сент-Жюльєн відомому художнику історичного жанру Габрієлю Франсуа Дуаєну (1726-1806). Барон бажав бачити на гойдалці свою коханку, себе в ролі молодого чоловіка в трояндових кущах, а до мотузок гойдалки поставити єпископа. Такий задум картини був занадто легковажний і скандальний, отже Дуаєн відмовився і замовлення перейшло до Фрагонара. Картина «Гойдалка» мала надзвичайний успіх в аристократичних колах і надала серйозний поштовх кар’єрі Фрагонара як придворного художника вишуканого романтичного жанру так званих «будуарних» картин.
Історики мистецтва трактують сюжет «Гойдалки» здебільшого як алегорію жіночої легковажності та невірності у шлюбі. На перший погляд, картина Фрагонара здається очевидною ілюстрацією класичного любовного трикутника між старшим за віком чоловіком, його молодшою і привабливою дружиною, над якою він має повний контроль, та її молодим коханцем. Але більш глибоке та символічне значення картини, також полягає в складній позиції аристократичних французських жінок 18-го століття, що коливалися між вибором шлюбу по любові чи шлюбу за родинним обов’язком, розрахунком або батьківським бажанням. Жіночі сумління та страждання в результаті такого конфліктуючого вибору стали популярною темою романтичних новел 18-го століття.
Сучасний британський митець Йінка Шонібаре (1962 р.н.) запропонував свою інтерпретацію культової картини Фрагонара. В 2001 році він створив інсталяцію, яка перенесла центральну жіночу фігуру «Гойдалки» у трьохвимірний простір і надала глядачам можливості побути на місці молодого коханця або «керівника» гойдалки та наживу відчути себе частиною сюжету Фрагонара. В інсталяції фігура жінки на гойдалці не має голови, що є символічним натяком на неминучий кінець романтичної епохи розкошів, розваг та легковажності під гільйотиною Французської революції.
Йінка Шонібаре, "Гойдалка (по Фрагонару)", 2001 р., Музей Тейт, Лондон, Великобританія
Вам було цікаво? Підтримайте наш проект у соціальних мережах! Підписуйтесь на нашу сторінку у фейсбуці, поширюйте контент, запрошуйте друзів приєднатися до нашої спільноти. Разом створимо українське культурне середовище!
Comments