top of page
Фото автораМистецтво. Культура. Подорожі.

Вплив Технологій на Розвиток Модернізму в Мистецтві

Оновлено: 12 серп. 2020 р.

Музей д’Орсей у Парижі вміщує колекцію французького мистецтва 1848-1914 років і є одним з найбільших музеїв Європи. Більшість колекції займають звичайно ж імпресіоністи. Музей розташований у будівлі колишнього залізничного вокзалу і здається що навіть саме це місце відображає сенси і дух епохи модернізму. Саме розвиток технологій того часу створив бурхливі рухи у сфері мистецтва. У другій половини 19-го сторіччя Західна Європа переживала масштабну індустріальну революцію. Розповсюдження залізниці, паротягів та пароплавів приводить до справжнього буму у розвитку великих міст. Зокрема, розпочинається розбудова Парижу за новим планом градобудівництва, яка перетворить Париж на модернове місто. У художньому мистецтві, де панував неокласицизм та романтіцизм, переважали історичні та героїчні сюжети, починає народжуватися інтерес до реалізму та повсякденності. Приходить ера модернізму.


Мистецтвознавці виділяють декілька ключових технологічних подій, які створили справжню революцію у мистецтві. По-перше, розвиток текстильного виробництва призводить до винахіду у 1856 році синтетичної фарби. Раніше художники готували своі фарби змішуючи різні натуральні пігменти, які вони мали одразу використовувати. Перші спроби виробляти та зберігати готову фарбу у скляних колбах розпочалися у 1820-х роках. Справжній прорив відбувся коли у 1841 році американський художник Джон Гоффе Ранд придумав тюбікі для фарб з тонкого металу чи жесті, які були зручними у використанні, легко переносними і прекрасно зберігали фарбу. Таким чином нова техніка пленер - малювання на відкритому повітрі, яка до того була обмежена до малюнків олівцем - почала розповсюджуватися та набирати широкої популярності серед митців.


Із появою синтетичних фарб значно зростає різноманіття колорьовоі гами, і це у свою чергу призводить до теоретичних досліджень та практичних пошуків у сфері колористики. У 1839 році французький хімік Мішель Юджин Шеврюль публікує свою фундаментальну працю «Принципи Гармонії і Контрасту Кольорів та іх Застосування у Мистецтві». В ній він розвиває теорію кольору, яка стане класичною та послужить теоретичною базою імпресіонізму. Головна ідея теорії кольору, або так званий «основний закон одночасного контрасту кольорів», доводить, що контраст кольорів стосовно один одного створює оптичний феномен при якому наш мозок перебільшує різницю первоначальних колорів для того, щоб краще їх сприймати. Наприклад, якщо поставити бік о бік темно-червоний та яскраво-жовтий , тоді червоний буде виглядати більше як темно-синьо-фіолетовий, а жовтий наше око перетворить на яскраво-блакитно-зелений колір. Ця теорія створила справжній переворот у художньому розумінні сприйняття кольору та послужила потужним поштовхом до мистецких експериментів із кольоровою гамою та світлом. Так зародився імпресіонізм - художній рух «враження» від світла та кольорів.


Остаточний поштовх мистецтва до модернізму зробило масове розповсюдження фотографії після появи у 1888 році першої камери Истмана Кодака. Імпресіоністи сприйняли художні можливості фотографії із зацікавленням. Наприклад, Едгар Дега почав постійно експерементувати із новою технологією фото їміджів. Він використовув фотографію у своїх картинах балерин та жокеів. Композиція, деталі та ракурс багатьох робіт Дега були напряму продиктовані впливом фотографії. Але найбільший струс з появою фотографії отримала художня концепція реалізму, яка водночас втратила актуальність. Почалася трансформація ролі мистецтва, яке замість відтворення реального світу відтепер запрошуе глядача відвідати внутрішній світ художника, дослідити його розум та емоції.

 

Вам було цікаво? Підтримайте наш проект у соціальних мережах! Підписуйтесь на нашу сторінку у фейсбуці, поширюйте контент, запрошуйте друзів приєднатися до нашої спільноти. Разом створимо українське культурне середовище!

 
Музей розташований у будівлі колишнього залізничного вокзалу. Усі фото: Мистецтво.Культура.Подорожі.
Розкішний годинник
Огюст Ренуар «Танці в ля Мулен де ля Галетт», 1876 р.
Фрагмент, Огюст Ренуар «Танці в ля Мулен де ля Галетт», 1876 р.
Едуард Мане «Сніданок на траві» 1863 р.
Фрагмент, Едуард Мане «Сніданок на траві» 1863 р. Погляд жінки зачаровує.
Каміль Піссарро «Червоні дахи», 1877 р.
Вінсент Ван-Гог «Церква в Овері», 1890р.
Вінсент Ван-Гог «Опівдні - Відпочинок від праці (за картиною Міллє)», 1890 р.
Вінсент Ван-Гог «Спальня Вінсента в Арлі», 1888 р.
Вінсент Ван-Гог «Автопортрет», 1889 р.
Густав Каллебот «Паркетники», 1875 р.
Едгар Дега «Джентельмени жокеі перед стартом», 1862 р.
Едгар Дега «Балетний клас», 1874 р.
Фрагмент, Едгар Дега «Балетний клас», 1874 р.
Фрагмент, Огюст Ренуар «Танці у селі», 1883 р.
Фрагмент, Огюст Ренуар «Танці у місті», 1883 р.
Клод Моне «Сад художника в Жівєрні», 1900 р.
Клод Моне «Будівлі Парламенту, Захід», 1904 р.
Поль Сезан «Кухоний стіл», 1880-1890рр.
Поль Сезан «Яблука та апельсини», 1900 р.
Анрі-Едмонд Кросс «Кіпариси Канес», 1908 р.
Едуард Мане «Флейтіст», 1866 р.
Едуард Мане «Єва Гонзалес, ложа італійського театру», 1974 р.
Огюст Ренуар «Гойдалка», 1876 р.

127 переглядів0 коментарів

Останні пости

Дивитися всі

Comments


Commenting has been turned off.
bottom of page