Наука і мистецтво завжди були пов’язані в людських спробах пізнати навколишній світ. Яскраві приклади поєднання науки та мистецтва ми знаходимо у творчій діяльності таких видатних майстрів італійського Ренесансу як Леонардо да Вінчі та Філіппо Брунелескі. Всесвітньо відомий своїми художними шедеврами, Леонардо да Вінчі (1452-1519) був насамперед науковцем, який ретельно вивчав анатомію і фізіологію людського тіла, а також інженером-винахідником механічних та військових машин, катапульт, гідравлічних насосів, парових гармат і навіть музичних інструментів.
Малюнки та інженерні креслення Ленардо да Вінчі
Філіппо Брунелескі (1377-1446) відзначається істориками як заснованик архітектури Ренесансу, видатний інженер, та науковець, який вперше в історії мистецтва описав закон лінійної перспективи. Його колега, Леон Баттіста Алберті (1404-1472), написав перший теоретичний трактат "Про живопис" (1435), в якому детально розкрив принципи лінійної перспективи в живописі, спираючись на експерименти Брунелескі. З того часу, математична техніка лінійної перспективи панувала в мистецтві до кінця 19-го століття, і значним чином вплинула на подальший розвиток сучасної науки.
В живописі наукові досягнення знаходили відображення в нестрандартних сюжетах та нових композиційних рішеннях. Цьому сприяли популярні лекції та публічні демонстрації наукових феноменів для широкої аудиторії слухачів. Так в 17-му столітті в Північній Європі була поширена практика публічних патологоанатомічних лекцій. В Нідерландах такі лекції проводилися регулярно для членів хірургічної гільдії з метою більш глибокого вивчення людської анатомії. В 1632-му році, молодий Рембрандт Харменс ван Рейн (1606-1669) отримав почесне замовлення від хірургічної гільдії Амстердаму написати картину, що зображує урок анатомії. Бажаючих бути намальованим на цьому полотні Рембрандта було чимало і кожен претендент мав сплатити художнику відповідну суму за право бачити себе на картині. Центральні фігури включаючи самого лектора, доктора Тулпа, коштували дорожче за інші. Картина «Анатомічний урок д-ра Ніколаса Тулпа» (1632) прославила Рембранта не лише серед поцінувачів живопису, а і серед медичної наукової спільноти.
В 19-му столітті відкриття термодинаміки, електромагнетичних хвиль та парового двигуна мало неабиякий вплив на творчість великого британського живописця, майстра пейзажу - Вільяма Тернера (1775-1851). Одразу декілька шедеврів Тернера передають наукові досягнення того часу. Картина «Сніговий Шторм: Пароплав на Вході у Гавань» (1842) стала своєрідною візуалізацією фізичного процесу магнетизму. Тернер був зачарований картографуванням електромагнетичних хвиль. Для художника це стало відкриттям нового таємного світу. В цій картині Тернер упорядковує композицію і текстуру таким чином, що вона створює візуальний ефект схожий на той, що художник бачив в публічних експериментах з магнетизмом. Інша робота Тернера, «Дощ, Пар і Швидкість. Велика Західна Залізниця» (1844) була написана безпосередньо під враженням від новітньої технології паротягу і стала культовим символом нової ери технічного прогресу.
Протягом 20-го століття розвиток науки стає ще більш стрімким. Історики мистецтва вдаються до припущення, що цікаві візерунки в найвідомішій картині Густава Клімта «Поцілунок» (1907) можливо були написані з чашки Петрі. В той рік коли Клімт працював над картиною, Відень був захоплений експериментами відомого іммунолога Карла Ландштейнера, який першим відкрив різні типи крові. Прогресивна спільнота жваво обговорювала наукові цікавинки в модних салонах. Отже, не дивно, що клітини крові (еритроцити, лейкоцити та тромбоцити) в чашках Петрі з’явилися на розписаній сукні закоханої в «Поцілунку» Густава Клімта.
Трохи пізніше, досягнення атомної фізики надихають великого сюрреаліста Сальвадора Далі на нові композиційні рішення. Далі цікавився наукою з юнатства, протягом життя читав наукову літературу. В 1940-ві роки художник жив у Сполучених Штатах, коли відбулася атомна атака Хіросіми і Нагасаки, яка глибоко вразила його. З того часу у творчості Далі розпочинається «атомний» період. Художник створює цілу низку картин, в яких атом стає головним об’єктом рефлексії. Далі «розчеплює» сюрреалістичні образи на «атоми» поєднуючи стилістику Ренесансу з атомною теорією, таким чином ілюструючи остаточний розрив речовини. Яскравими прикладами такого поєднання стали картини «Мадонна Порт Лігат» (1949) і «Галатея Сфер» (1952).
Ліворуч: Сальвадор Далі, «Мадонна Порт Лігат», 1949 р., Університет Маркетт, США
Праворуч: Сальвадор Далі, «Галатея Сфер», 1952 р., Театр і Музей Далі, Фігерес, Іспанія
#мистецтво #історія #живопис #наука #рембрандт #уроканатомії #тернер #клімт #поцілунок #сюрреалізм #далі #атом
Вам було цікаво? Підтримайте наш проект у соціальних мережах! Підписуйтесь на нашу сторінку у фейсбуці, поширюйте контент, запрошуйте друзів приєднатися до нашої спільноти. Разом створимо українське культурне середовище!
Comments