Польський вундеркінд, віртуозний піаніст і композитор, Фредерік Шопен (1810-1849) увійшов в історію світової музики супер-зіркою і залишається таким по сей час. Внесок творчості Шопена в сольний репертуар фортепіано важко переоцінити. До нас дійшло
біля 200 його композицій написаних виключно для фортепіано і здебільшого для сольного виконання.
Освідчений в традиціях музики Бетховена, Моцарта і Гайдна, Шопен став засновником нового музичного жанру балади, започаткував і розвинув свою техніку фортепіанної гри для більш камерного, інтимного виконання. Своїми мазурками та полонезами Шопен привніс в музику нові національні сенси, таким чином вплинувши на творчість Гріга, Дворжака, Чайковського і Рахманінова.
Молодий Шопен переїзджає до Парижу у 1831 році і одразу потрапляє в епіцентр культурного життя французької столиці. Визнаний у свій 21 рік як композитор і віртуозний піаніст, Шопен швидко завойовує французську аудиторію і стає почесним відвідувачем престижних паризьких салонів, де товаришує з Гектором Берліозом і Францем Лістом, Генріхом Гейне і Еженом Делакруа. Дружба з Францем Лістом (1811-1886) тривала роками і відрізнялася не лише співпрацею та спільними виступами, а й конкуренцією та ревнощами.
Любовні стосунки з відомою французською письменницею Жорж Санд пов’язували Шопена протягом декади, з 1837-1847 роки. Близький друг закоханої пари, французський художник Ежен Делакруа, працював над портретом: Шопен грає на фортепіано для Санд. Нажаль портрет залишився незакінченим, а пізніше картина була розрізана на дві частини, які зараз зберігаються в музеях Копенгагена і Лувру.
Огюст Шарпент‘є, «Портрет Жорж Санд», 1838 р., Музей де ла Ві Романтік, Париж, Франція
Фото: museevieromantique
Ежен Делакруа, «Портрет Фредеріка Шопена і Жорж Санд», 1838 р. частина Шопена - Музей Лувру, Париж, Франція, частина Санд - Музей Мистецтва, Копенгаген, Данія
Фото: covecollective.org
В свої останні п’ять років Шопен важко хворів. Великий музикант пішов з життя 39-ти-річним залишивши після себе блискучу музичну спадщину та покоління прихильників. Пропонуємо вашій увазі відомий вальс Фредеріка Шопена, який він присвятив своїй учениці Шарлотті Ротшильд в знак поваги та вдячності за довгі роки підтримки, яку надавала музиканту родина баронів Ротшильдів. Вальс до-дієз мінор, опус 64, #2 у виконанні віртуозного піаніста сучасності Євгена Кісіна.
Про музичну династію Бах читайте "Спадщина Династії Бах".
Вам було цікаво? Підтримайте наш проект у соціальних мережах! Підписуйтесь на нашу сторінку у фейсбуці, поширюйте контент, запрошуйте друзів приєднатися до нашої спільноти. Разом створимо українське культурне середовище!
Comments