Французський художник і скульптор Едгар Дега (1834-1917) належав до відомої групи митців-засновників імпресіонізму, хоча сам він оцінював свою творчість як реалізм. Насправді, в своїх художніх творах Дега поєднав кольорову естетику та живописну манеру імпресіонізму з реалістичними об’єктами символізуючими модерне паризьке життя (швачками, прачками, продавщицями, та іншими представниками працюючого класу). Танцівниці балету займають окреме місце в творчості художника.
Едгар Дега
Ліворуч: "Танцівниця в зеленому", 1877 - 1879 рр., Національний Музей Тіссен-Борнеміса, Мадрид, Іспанія.
Праворуч: "Рожеві танцівниці. Перед балетом", 1884 р., Нью-Карлсберг Гліптотек, Копенгаген, Данія. Фото: Pinterest
Едгар Дега народився в Парижі, в родині банкіра. Його матір була креолкою з Нового Орлеану, Сполучених Штатів Америки, і померла коли Едгар був ще хлопчиком. Дега отримав прекрасну художню освіту, багато подорожував по Італії вивчаючи шедеври старих італійських майстрів. Після повернення до Парижу, Дега почав писати історичні картини, але невдовзі змінив напрямок своєї творчості під впливом знайомства та спілкування з Едуардом Мане. Танцівниці балету з’являються на полотнах Дега у 1870-х роках і залишаються об’єктом натхнення та художніх штудій на довгі роки. Протягом життя, Дега створив близька 1500 робіт присвячених балеринам Паризької опери.
Балет був надзвичайно популярним культурним явищем в паризькому суспільстві 19-го століття. Паризька опера мала численні балетні вистави в перервах між оперними постановками. Але за красивим фасадом та блискучими декораціями ховалася мало приваблива реальність соціальних стосунків балетного світу. Молоді дівчата з нижчих прошарків суспільства прагнули потрапити до балетних компаній з надією знайти заможнього патрона та влаштувати не лише своє життя, а і прогодувати свою родину.
Балетні постановки приваблювали чоловіків, які могли запропонувати молодим танцівницям фінансову підтримку в обмін на сексуальні послуги. Заможні патрони мали владу та гроші, щоб надати своїм улюбленицям-фавориткам комфортні апартаменти, приватних викладачів танцю та значний поштовх в балетній кар’єрі, що означало щастливий квіток в розкішне життя куртизанок. Такі взаємовідносини створювали серед балетних танцівниць атмосферу борделю, яка була особливо пронизливою перед виступами, в кімнатах позаду сцени, куди мали доступ лише обрані чоловіки.
Дега захоплювала ця закулісна політика всередені вишуканої, ретельно побудованої балетної хореографії. У свій альбом ескізів він малював танцівниць під час репетицій та екзаменів, запрошував балерин позувати до своєї студії. Художник намагався відобразити рух молодого жіночого тіла, жваві кольори балетних костюмів, візуальний ритм балетних поз. Дега використовував олівець, пастель, олію, чорнило, і часто експериментував змішуючи медіум. Пастельні малюнки танцівниць передають надзвичайну майстерність і авангардизм Едгара Дега у використанні драматичних контрастів кольору, текстури та ліній.
Відношення художника до саміх жінок залишається суперечливим. Мистецтвознавці називають його женоненависником, посилаючись на його розмови з друзями, в яких він порівнює жінок із тваринами, а молодих танцівниць із мавпами. Також відомо, що Дега був дуже вимогливим до балетних моделей, що позували йому, і примушував їх стояти годинами в незручних позах. Інші історики зазначають, що незважаючи на все, художник мав з жінками чимало близьких дружніх стосунків, включаючи оперних дів, прим-балерин та художниць Мері Кассат і Берту Морізо.
Найвідомішим образом балерини Дега стала воскова скульптура «Маленька 14-ти річна танцівниця» (1787-1881), яка спочатку виглядала зовсім інакше ніж ми знаємо її сьогодні. Первинна версія «Маленької танцівниці» була виконана у повний зріст, та одягнута у справжню балетну пачку, корсет, панчохи та пуанти. На голові вона мала парик із волоссям пов’язаним зеленою стрічкою, інша стрічка прикрашала шию. При житті Едгара Дега скульптура виставлялася лише одного разу і створила надзвичайний скандал своїм безкомпромісним реалізмом. 14-ти річна дівчинка-підліток уособлювала об’єкти сексуальної економіки Парижу - молодих жінок танцівниць. Після смерті Дега в 1917-му році, з оригінальної воскової скульптури «Маленької танцівниці» було відлито 28 бронзових копій, які сьогодні знаходяться в провідних музеях світу.
Вам було цікаво? Підтримайте наш проект у соціальних мережах! Підписуйтесь на нашу сторінку у фейсбуці, поширюйте контент, запрошуйте друзів приєднатися до нашої спільноти. Разом створимо українське культурне середовище!
Посилання:
1. Kelly Richman-Abdou May 20 2018, Degas’ Dancers: How Ballerinas Inspired the Iconic Impressionist Artist, mymodernmet.com
2. Julia Fiore, Oct 1 2018, The Sordid Truth behind Degas’s Ballet Dancers, artsy.net
3. Paul Trachtman, Apr 2003, Degas and His Dancers, Smithsonianmag.com
Commentaires