Епоха класичного мистецтва, яка розпочалася з Ренесансом, поступово закінчилася на прикінці 19-го століття з появою Імпресіонізму. Розвиток технологій зробив репрезентативне мистецтво неактуальним, а пережиті політичні та соціальні струси Першої та Другої світових війн, економічних криз та депресій наклали свій відбиток на мистецьке середовище. На цьому тлі художники почали шукати не лише нові художні форми виразу, а і нові шляхи взаємодії з класичним інструментарієм живопису. Це дало поштовх для появи і розвитку унікальних течій, філософій та технік у мистецтві.
Філософія мистецького руху Дада, або Дадаізму (1916-1922) зародилася на ідеях відторгнення раціональних моделей, логіки та естетики існуючих суспільно-політичних систем і сприйняття абсурдності як нової реальності. Дадаісти відстоювали перевагу шансу, випадковості та імпровізації в художніх методах колажу, ассембляжу та фотомонтажу. Один з ідеологів-засновників руху Дада, франко-швейцарських художник Жан (Ханс) Арп (1886-1966) створював свої паперові колажі за допомогою шансу, тобто замість продуманої композиції він кидав елементи колажу з висоти на основу і закріплював їх там де вони падали, таким чином мінімізуя своє особисте раціональне втручання в художній процес. У 1950-х роках, американський художник абстракціоніст Сай (Едвін Паркер) Твомблі (1928-2011) продовжив традицію композиційної випадковості експериментуючи з такими практиками, як писання лівою рукою, або у темряві, знов ж таки намагаючись зменьшити контроль художника над роботою.
Ліворуч: Жан Арп, Без назви (прямокутники розташовані за законами шансу), 1917 р., Музей Сучасного Мистецтва, Нью-Йорк, США. Фото: moma.org
Праворуч: Сай Твомблі, Без назви, 1954 р., Музей Сучасного Мистецтва, Нью-Йорк, США
Фото: moma.org
Концепція пензля, як основного інструменту живопису, також пережила несподівані метаморфози. В середині 20-го століття, французський художник Ів Кляйн (англ. Yves Klein (1928-1962) вперше в історії мистецтва використав для своїх картин живі пензлі - оголені жіночі тіла. Моделі запрошені Кляйном вимазували своє тіло в авторський колір «Міжнародний Синій Кляйн» і робили тілом відбитки на папері. Весь процес відбувався у присутності аудиторії і став предтечею перформативного мистецтва створивши перший прецедент. Побачити цей процес можна у відео від музею сучасного мистецтва Тate Modern в Лондоні.
Сучасна американська мисткиня Джанін Антоні (1964 р.н.) у своєму перформансі 1993 року «Любляча Турбота» (“Loving Care”) розмалювала підлогу галереї своїм волоссям використовуючи чорну фарбу для волос.
Деякі художники взагалі відмовилися від пензля і почали креативно використовувати саме фарби. Американська зірка та центрова фігура абстрактного експресіонізму Джексон Поллок (1912-1956) творив методом розбризкування та розкраплення фарби на холсті та папері. Його колега американка Хелєн Франкенталер (1928-2011) практикувала метод розливання фарби, голландець Віллем де Кунінг (1904-1997) та німець Герхард Ріхтер (1932 р.н.) - розмазування та розтирання фарби.
Зліва направо, згори донизу:
1. Джексон Поллок, «Сині Стовби», 1952 р., Національна Галерея Австралії, Канберра, Австралія. Фото: theconversation.com
2. Ханс Намут, Джексон Поллок за роботою, 1950 р., Нью-Йорк, США. Фото: britannica.com
3. Хелєн Франкенталер, «Каньон», 1965 р., Колекція Філліпс, Вашингтон, США.
Фото: phillipscollection.org
4. Віллем де Кунінг, «Композиція», 1955 р., Музей Гугенхайм, Нью-Йорк, США.
Фото: guggenheim.org
5. Герхард Ріхтер, «Abstraktes Bild», 1994 р., приватна колекція. Фото: christies.com
Побачити як працює Герхард Ріхтер можна у видео нижче:
Аргентино-італійський художник і скульптор Лючо Фонтана / Lucio Fontana (1899-1968) вивчав властивості простору в скульптурі та живопису. Його революційною технікою стало прорізання та витинання холста. У 21-му столітті із новим рівнем технологічного розвитку художники переходять від традиційних матеріалів на цифрові. Яскравим прикладом такої тенденції став славетний британський художник Девід Хокні (1937 р.н.), який упродовж довгої творчої кар’єри та численних експериментів із майже усіма можливими художніми засобами прийшов до цифрового мистецтва за допомогою комп’ютерних додатків.
Ліворуч: Лючо Фонтана, «Просторова Концепція, Очікування», 1960 р., Музей Сучасного Мистецтва ТАТЕ, Лондон, Великобританія. Фото: tate.org.uk
Праворуч: Девід Хокні, «Інтер’єр з Блакитною Терасою і Садом», 2017 р. Фото: hockney.com
#історія #мистецтво #сучаснемистецтво #модернізм #абстракціонізм #дада #експресіонізм #арп #твомблі #кляйн #антоні #поллок #франкенталер #декунінг #ріхтер #фонтана #хокні
Вам було цікаво? Підтримайте наш проект у соціальних мережах! Підписуйтесь на нашу сторінку у фейсбуці, поширюйте контент, запрошуйте друзів приєднатися до нашої спільноти. Разом створимо українське культурне середовище!
Comentarios