Елементи жанрового живопису присвяченого зображенню побутових сцен та щоденного життя можна знайти найраніше у наскельних малюнках, фрескових розписах єгипетських гробниць та Помпеї, в ілюстрованих середньовічних манускриптах. Головна риса, яка відрізняє жанровий живопис від спорідненого історичного та портретного, це відсутність будь-якої персональної чи колективної ідентифікації зображених людских фігур.
Жанровий живопис представляє реалістичні або фантазійні сцени, які відбуваються на ринках, у тавернах, у приватних домівках горожан та селян, на вулицях, майданчиках або на природі. Жанровий живопис не має надихаючої сили історичної картини, чи статусного символу портрета, але він захоплює своїм позитивом, інколи гумором та іронією, декоративною привабливістю та багатством повсякденних історій.
Публічне мистецтво Ренесансу, здебільшого спонсороване католицькою церквою, зазнало значного удару на початку 16-го століття в Німеччині, Нідерландах та Фланрдріі під час Реформації, коли протестантський рух майже знищив релігійне мистецтво в цих регіонах. На початку 17-го століття у Нідерландах та Фландріі з’явилися та розквітли демократичні республіки з економікою побудованою на приватному капіталі та вільній торгівлі.
Незалежна голландська буржуазія являла собою першій в історії суспільств приклад заможнього середнього класу, мала надлишкові прибутки, які була готова витрачати на прикрашання своїх осель. Ці соціо-економічні умови створили потужній попит на мистецтво маленького формату, яким можно було насолоджуватися у затишку своєї домівки. Таким чином народився сучасний арт ринок, де картини продавалися не тільки в майстерні самого художника, а і через арт ділерів, які стали важливими покупцями мистецтва. Із ростом попиту, стрімко почали розвиватися і нові напрями живопису включаючи жанровий. Розпочався Золотий Вік голландського мистецтва. За підсумками істориків, за століття, що знаменує цей період, було створено від п’яти до десяти мільонів художніх витворів, з яких до нашого часу дійшов меньш ніж 1%.
Засновником жанрового живопису в північній Європі називають фламандського художника Пітера Брюгеля Старшого (1525-1569), який своєю творчістю популяризував пейзаж і сценки сільського життя в живих та буденних сюжетах праці, святкувань та весілля. Одночасно, в Голландії виникає одразу декілька шкіл реалістичного жанрового живопису:
1) школа Утрехту, включала митців-послідовників італійського художника Караваджо , особисто, Херіта фон Хорнсорста (1592-1656);
2) школа Делфту, яку очолювали видатні голландські жанрові художники Йоханес Вєрмєєр (1632-1675) та Пітер де Хох (1629-1684);
3) школа Гарлему відзначається творчістю Яна Стіна (1626-1679) і Херарда Терборха (1617-1681);
4) школа Ляйдена представлена творами майстрів мініатюри Херарда Доу (1613-1675) та Габрієля Метцу (1629-1667); 5) школа Дорбрехту включає талановитих учнів Рембранта: Ніколаса Маєса (1634-1693) та Самюеля фон Хогстратена (1627-1678).
Творчість «старих» голландців, як їх називають у сучасному світі, співпала із розквітом північного бароко. Але візитною карткою голландських майстрів став надзвичайний, фотографічний реалізм зображення відтвореного подеколи у мініатюрному форматі. Стиль голландського реалізму є кульмінаційним поєднанням багатошарового олійного живопису, технік кіроскуро (контрасту світа та тіні) і сфумато (поступового зліяння тональностей для досягнення м’яких сілуетів). Ці шедеври можна роздивлятися годинами за допомогою збільшувального скла, захоплюючись віртуозністю виконання.
Передивитися фото можна натискаючі стрілочки праворуч і ліворуч.
Вам було цікаво? Підтримайте наш проект у соціальних мережах! Підписуйтесь на нашу сторінку у фейсбуці, поширюйте контент, запрошуйте друзів приєднатися до нашої спільноти. Разом створимо українське культурне середовище!
Comments